Не осудить, а помолиться,
Не отомстить, а помириться,
Забыв обиду навсегда,
Да так, чтоб плакала душа
От всеобъемлющей любви –
Такой судьбой благослови
Народ страны моей, Господь!
Стяжали славу прах и плоть,
И о духовном назидают.
Ты видишь, Бог, как души тают
От жара страха и обмана,
Как вызревает плод дурмана
Прикрывшись маской благочестья…
Прошу, Отец, открой нечестье -
Сними с волков овечьи шкуры
И покажи как есть натуру
Клыкастых хищников в отаре!
Не дай нам быть как на базаре
В Твоих молитвенных домах!
Молю, Господь, зажги в сердцах
Моих собратьев пониманье,
Что Ты – Любовь, а не страданье,
Что благодать Твоя есть сила
И перед ней – ничто могила,
И тени смертные ничто….
Пусть поразит врага гнездо
Мятеж рождённого им семя!
Дави пята обмана темя
Державной силой благодати,
Отцу во славу, Сына ради!
Аминь!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
